ДАТА ПУБЛІКАЦІЇ: 2023-07-24

ПОРАДИ ПОСТАЧАЛЬНИКА: НЕ ВСІ ОХОЛОДЖУВАЛЬНІ РІДИНИ ОДНАКОВІ!

У роботі автомеханіка є певні застереження, яких він має обов’язково дотримуватися. Одне із них – це не змішувати охолоджувальні рідини. Справжній професіонал має не просто знати, а ще й розуміти, чому саме існує ця заборона. Експерти febi допоможуть розібратися в цьому питанні.

Різниця у стандартах

Багато виробників транспортних засобів сформулювали власні вимоги до охолоджувальної рідини, які викладені в різних стандартах. Однак дуже важливим моментом є те, що ці охолоджувальні рідини не можна змішувати одна з одною! У найгіршому випадку змішування різних охолоджувальних рідин може призвести до пошкодження двигуна. Спробуємо пояснити найважливіше щодо технологій виробництва.

«Технологія органічних кислот» OAT

Антифризи OAT не містять силікатів. Це є антифризи для радіаторів, зазвичай вони червоного або фіолетового кольору. В основному застосовуються в алюмінієвих радіаторах. Для виробництва використовується органічна кислота.

«Технологія неорганічних кислот» IAT або Si-OAT

Для виробництва цього антифризу використовуються неорганічні кислоти. В процесі виробництва додаються силікати, тож цей антифриз можна розпізнати за фіолетовим кольором.

Рис. 1. Силікат у натуральному вигляді

«Технологія гібридних органічних кислот» HOAT

HOAT або гібридний антифриз для радіатора – це засіб синього або жовтого кольору, який містить силікати. У цьому продукті поєднані переваги двох попередніх технологій охолодження.

Розробка стандартів

Volkswagen Group брала безпосередню участь у розробці охолоджувальних рідин та створенні їхніх стандартів (у співпраці з Haertol Chemie з Маґдебурґа, Німеччина), тому і назви відповідні. Стандарти VW такі: G11, G12, G12+, G12++, G13 та G12evo. Іншою компанією, яка брала участь у розробці, була BASF, яка створила антифризи Glysantin таких стандартів: G05, G30, G33, G34, G40, GG40, G48, G64 і G65.

У минулому типова охолоджувальна рідина G11 або G48 містила саме ці силікати. Незважаючи на те, що силікат запобігає корозії алюмінію (завдяки утворенню алюмінієво-силікатного захисного шару на поверхні алюмінієвих компонентів), він швидко руйнується і тому потребує регулярного оновлення. Проте в якийсь момент VW та інші виробники вирішили використовувати органічні сполуки замість силікатних для захисту від корозії, оскільки вони працюють довше.

Небезпечна суміш

Оскільки ці два стандарти несумісні, все частіше виникають проблеми через плутанину та неосвіченість. При змішуванні G11 та G12 в одному випадку утворюються агресивні кислоти, в іншому випадку – охолоджувальна рідина може злипатися та забивати канали. Тому був розроблений G12+ (еквівалент G30), який не містить силікатів, але який можна змішувати з іншими. Потім з’явився G12++ (еквівалент Glysantin G40), який заливався в усі автомобілі VW/Audi та мав певні переваги перед G12+: кращий захист від корозії, вища температура кипіння (135°C), краще розсіювання тепла та подовжений термін служби у двигунах із сірого чавуну та алюмінію.

Тим часом VW замінив G12++ на G13, який базується на гліколі (отриманому з сирої нафти) з додаванням гліцерину (отриманий з продуктів біологічних відходів), який є дешевшим для VW (у виробництві) та більш екологічним, оскільки у процесі виробництва виробляється майже на 11% менше CO2. Остання версія G12evo замінила G13 у 2018 році. Цей антифриз ефективніший, ніж G13, особливо щодо точки замерзання. Також, VW випускає готову суміш Ready Mix G12evo, яку не треба розводити для подальшого використання, яка підходить для температури до –35°C.

Стандарт 18 LC схожий на стандарт G12evo. Він був розроблений відповідно до особливих вимог деяких виробників транспортних засобів, а також чудово підходить для сучасних гібридних та електромобілів.

Коли потрібно доливати

Опис охолоджувальної рідини, яка необхідна для автомобіля, зазвичай можна знайти в технічній документації автомобіля. Але навіть колір рідини в різних виробників не завжди є чіткою ознакою використання певних компонентів у складі охолоджувальної рідини.

Однак у разі сумнівів буде краще звернутися до автомайстерні. Якщо потрібної охолоджувальної рідини немає, кращим вибором буде долити чисту воду (принаймні при температурах вище нуля). Надалі слід залити відповідну охолоджувальну рідину.

Експлуатація автомобіля виключно з використанням концентрату охолоджувальної рідини не рекомендується, оскільки температура замерзання чистої охолоджувальної рідини досягається занадто рано, внаслідок чого температура кипіння та розсіювання тепла знижуються. Так само не варто відмовлятися від використання охолоджувальної рідини влітку, оскільки вона запобігає корозії та замуленню системи охолодження. Тому для більшості охолоджувальних рідин співвідношення суміші вода/охолоджувальна рідина має бути в пропорції від 40/60 до 60/40.

Інтервали заміни

Охолоджувальна рідина теж зношується, деякі інгібітори з часом втрачають свої властивості. Таким чином, охолоджувальна рідина втрачає властивості захисту від замерзання та корозії, ефект змащування та теплопровідність. Також можуть мати місце утворення піни та відкладень. Довговічність охолоджувальної рідини залежить від її якості та чистоти в системі охолодження. Зношування значно прискорюється, якщо виникає витік або в систему охолодження потрапляють вихлопні гази (наприклад, через пошкоджену прокладку головки блока циліндрів). З цієї причини охолоджувальну рідину слід регулярно перевіряти та здійснювати її заміну в разі необхідності.

Порада: важливо дотримуватися специфікацій виробника транспортного засобу, рекомендацій щодо інтервалів заміни, змішуваності та співвідношення суміші!

Рис. 2. Охолоджувальні рідини febi